Два прапори

      З історії Руху

      Газета Рух № 2, травень, 1995 рік

      Прапор комуністів має колір крові, прапор України - колір безхмарного неба та пшеничного поля (розмова в редакції)

      В розмові приймають участь доктоор фізико-математичних наук, професоор Швець Валерій Тимофійович та кандидат філософських наук, доцент, редактор газети Рух Батюк Іван Григорович.

      В кінці квітня Одеська обласна рада народних депутатів прийняла "історичний документ" - звернення до парламенту України про денонсацію Біловіжської угоди. Валерію Тимофійовичу, яке ваше ставлення до цієї події?

      Це звернення є, фактично, закликом до скасування незалежності України. Воно не є випадковим і цілком узгоджується з іншими кроками в тому самому напрямку. Я маю на увазі, зокрема, запеклий опір обласної ради будівництву нафтотерміналу, спрямований проти енергетичної незалежності України, що на мою думку вже призвів до збитків для держави у сотні мільйонів доларів. Подібні кроки логічно було б очікувати і у майбутньому. На відміну від попередніх, останній крок неможливо замаскувати приваблими для людей закликами. Подібні заклики однозначно кваліфікуються діючим кримінальним законодавством України. Якщо в Україні є Служба безпекито - це слушний момент сказати їй своє слово.

      Парадоксальна ситуація. Левка Лук`яненко за заклики до незалежності України свого часу було засуджено до страти, хоча його дії не протирічили діючій на той час конституції. Високі посадові особи, що уособлюють собою не просто владу, а державну владу, можуть цілком вільно закликати до скасування дерджави, якій повинні служити. І хоча такі дії суперечать всім існуюючим законам, це ніяк негативно не впливає навіть на їх державну кар`єру.

      Які політичні сили несууть головну відповідальність за подібні політичні рішення?

      Це, безумовно, комуністичні та прокомуністичні сили, що становлять більшість в обласній раді. Саме вони виконують в Україні роль п`ятої колони. Це пов`язано, в першу чергу, з тим, що у двадцятому столітті комуністична ідеологія, на мою думку, стала зручним ідеологічним прикриттям російського імперіалізму. На жаль Рух не має в обласній раді жодного представника. Цікаво, що остання обставина ніяк не заважає комуністам, які несуть повну відповідальність за нинішню економічну і соціальну кризу, саме Рух звинувачувати у всіх смертних гріхах.

      Чи не настав час толерантного ставлення Руху до комуністичних та прокомуністичних сил?

      Ні, надто різні у нас прапори. Я вважаю, що в прапорі, як у ніякому іншому символі, сконцентроване і минуле, і бачення майбтнього відповідною політичною силою. Криваве минуле комунізму всім добре відоме. Воно цілком узгоджується з кольором його прапору. Я вважаю, що у комуністів немає майбтнього. Але якщо я помиляюсь і воно у них всетаки є, воно буде цілком узгоджуватись з кольором їх прапору. Комунізм - це завжди війна.

      А який прапор у Руху?

      Прапор Руху - це прапор України. Ми, як партія, не маємо минулого, але за нами майбутнє. Бо немає в світі народу, який би добровільно відмовився від власної держави. Більшість народів світу пройшли через важкі випробування, перш ніж стати незалежними. Український нароод не лише не становить виключення з правила, але, напроти, як ніякий інший, вистраждав право на свою державу, на свою мову, на збереження своєї національної ідентичності, на своє майбутнє як рівного між рівними серед народів світу. Наше бачення майбтнього України відображено на її прапорі - це безхмарне небо - символ миру і злагоди, та пшеничне поле - символ праці і добробуту.